Виробничі фактори та ризики при здійсненні розробки родовищ корисних копалин

дата публікації 19.04.2018

В Україні державна політика в галузі охорони здоров'я базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників відносно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника підприємства за створення безпечних та нешкідливих умов праці. Згідно з такою концепцією і Законом «Про охорону праці» та ін. нормативними актами, закладка, будівництво, оснащення устаткуванням та експлуатація кар'єрів та ін. гірничих підприємств повинні здійснюватися з додержанням державних технічних нормативів і стандартів безпеки та екології. Виробничі об'єкти, споруди, устаткування, транспортні засоби, технологічні процеси, а також умови праці на робочих місцях (зокрема стан атмосфери, на кар'єрах, її запиленість), стан засобів колективного та індивід. захисту повинні відповідати нормативним актам про охорону праці та технічним вимогам до обладнання гірничих підприємств. Комплекс заходів з видобутку корисних копалин містить небезпечні та шкідливі фактори:
Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого в певних умовах може бути причиною травми, гострого захворювання або раптового різкого погіршення здоров'я, навіть смерті.
Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого в певних умовах може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативному впливу на здоров'я майбутнього потомства.

Залежно від кількісної характеристики і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при розробці родовища:
- рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого обладнання,руйнування гірської породи, підвищену або знижену температуру поверхонь обладнання, матеріалів;
- підвищену запиленість і загазованість повітря робочої зони;
- підвищену або знижену температуру повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищений рівень інфразвукових коливань;
- підвищений рівень ультразвуку;
- підвищену або знижену вологість повітря;
- підвищену або знижену рухливість повітря;
- підвищений рівень статичної електрики;
- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
- відсутність або нестача природного світла;
- недостатню освітленість робочої зони;
- підвищену пульсацію світлового потоку;
- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі.

З метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників, забезпечення безпеки праці застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії:
- засоби колективного захисту;
- засоби індивідуального захисту.

За принципом дії засоби колективного захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, блокування, сигналізаційне обладнання.

Огороджувальні пристрої (кожухи, щити, екрани, бар’єри тощо) застосовуються для ізоляції зон з безпекою механічних дій, для огорожі зон випромінювань і зон з хімічними речовинами, а також робочих майданчиків, розташованих на висоті. Вони поділяються на стаціонарні, які демонтуються для виконання допоміжних операцій (заміна інструмента, змазка обладнання тощо), та переносні, що використовуються для огорожі нестаціонарних робочих місць (зварювальні пости), а також при виконанні ремонтних чи налагоджувальних робіт.

Запобіжні пристрої застосовуються для автоматичного виключення обладнання при виникненні аварійних ситуацій (наприклад, при виході одного з параметрів — тиску, температури, електричної напруги тощо за межі допустимих значень).

Блокування дозволяє виключити можливість проникнення людини в небезпечну зону чи ліквідувати небезпечний фактор при проникненні людини в небезпечну зону. Блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелементні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні.

Сигналізаційне обладнання призначено для повідомлення персоналу про режим роботи устаткування і можливості аварійних ситуацій. За засобами інформації сигналізація поділяється на кольорову, звукову, кольорово-звукову.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджуючі засоби.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колектив¬ного захисту. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям роботодавцем безплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту з реєстрацією в картках видачі ЗІЗ . Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається на основі галузевих норм адміністрацією підприємства.

ЗІЗ поділяються на засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, шкіри, засоби захисту від падіння з висоти та ін.

Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтруючі та ізолюючі. У фільтруючих протигазах повітря очищається від токсичних речовин при проходженні його через фільтруючу коробку. У випадку наявності у повітрі невідомих речовин, або значного вмісту шкідливих речовин (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%) застосовувати фільтруючі протигази не можна. В таких випадках, а також при роботах в колодязях та ємкостях застосовують лише ізолюючі протигази шлангові (подача повітря для дихання з чистої зони по шлангу), або автономні (з генерацією або без генера ції кисню). Респіратор- полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолей. Вони, як правило, складаються з двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтруючої частини. За призначенням респіратори поділяються на протигазові, протипилові та універсальні.

Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуються протипиловий респіратор ШБ-1 „Лепесток" (вітчизняний аналог „Росток"), протигазовий — РПГ-67, універсальний — РУ-60МУ (вітчизняний аналог „Тополя").

До спецодягу відносяться: куртки, штани, комбінезони, халати плащі тощо. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг залежне від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають наступні позначення: М — для захисту від механічних пошкоджень; З — від загальних виробничих забруднень; Т — від підвищеної чи пониженої температури;; Э — від електричних полів; П— від нетоксичних речовин (пилу); В — від води; К — від кислот; Щ — від лугів; О — від органічних розчинників; Н — бід нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для виготовлення спецодягу.

Спеціальне взуття класифікується в залежності від захисних властивостей аналогічно спецодягу. Воно поділяється на чоботи, півчоботи, черевики, півчеревики, валянки, бахіли.

Засоби захисту голови дозволяють недопустити травмування голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин.

Найбільш розповсюджені засоби захисту голови — каски, які поділяються на каски захисні загального призначення (каска будівельна склопластикова, текстолітова), каски шахтарські, каски спеціального призначення (для електрозварників).

Засоби захисту рук — це різні види рукавиць, рукавичок, напальчників, дерматологічних засобів (мазі, пасти, креми). Рукавиці та рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірзамінника, гуми, азбесту, полімерів та ін.

Для захисту очей від твердих частинок, бризок кислот, лугів та Інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби Індивідуального захисту, як окуляри. Тип окулярів добирається за ГОСТ 12.4.013-85 залежно від виду роботи.

До засобів захисту обличчя відносяться ручні, неголовні та універсальні щитки. Найбільш часто на виробництві використовуються: щиток електрозварювальника універсальний ЩЭУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчата маска С-39.

Вимоги безпеки праці для забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів при розробці родовищ корисних копалин.

Найбільш небезпечними та шкідливими технологічними процесами при розробці родовища є: буропідривні роботи, екскавація гірничої маси, транспортування та дроблення гірської маси, формування відвалів, які супроводжуються виникненням наступних небезпечних виробничих факторів:

Інтенсивне пилоутворення

Основними джерелами пилоутворення на відкритих гірничих роботах в кар'єрі є бурові роботи, вантажно-розвантажувальні (навантаження і розвантаження гірської маси в автотранспорт), транспортні роботи ( рух автотранспорту по кар'єрним автодорогах), переробка гірничої маси (дроблення на фабриках ).

Пилоподавлення при бурінні свердловин проводиться шляхом подачі води безпосередньо на устя свердловини через систему водопостачання бурового станка, крім того для захисту органів дихання встановленням пилегазофільтрующей установки в кабіні і видачу робочим респіраторів типу У-2К.

Для зниження пилоутворення в літню пору при транспортуванні, екскавації і розвантаження гірської маси передбачено періодичне використання поливальних машин для зрошення кар'єрних автодоріг. Для більшої ефективності застосовуються спеціальні змащувальні кальциновані поливальні розчини, що цементують легкі пилять фракції на кар'єрних дорогах до десяти днів. Для створення комфортних умов в кабінах автосамоскидів в екскаваторах є встановлення автономних пилегазофільтрующіх пристроїв та систем кондиціювання повітря.

З метою пониження пилоутворення дробарні фабрики оснащуються стаціонарними системами зрошування в комплексі з розпилювачами на конвеєрах.

Вібрація і підвищений рівень шуму
Для зниження шуму від працюючих агрегатів, двигунів, дробарних установок передбачається покриття внутрішніх стінок кабін бурових верстатів,пунктів керування дробарками і екскаваторів звукоізоляційні, звукопоглинальними матеріалами і застосування таких засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), як беруші, каски з антифонами. При роботі гірничого обладнання (екскаватора, бурового верстата, бульдозера, автотранспорту) виникає загальна і локальна вібрація. Для зниження шкідливого впливу вібрації проводяться такі заходи: застосування віброізоляційних сидінь, віброматів, антивібраційної взуття; дотримання розробленого режиму праці та відпочинку, щорічні медичні огляди та санаторно-курортне лікування. Для аналізу стану захищеності працівників від впливу шуму і вібрації на робочих місцях раз у півроку проводяться контрольні заміри. При отриманні показань, що перевищують норми, складаються заходи щодо їх усунення. Контроль за станом робочих місць по шуму і вібрації покладається на санітарну лабораторію.

Недостатня освітленість
Для забезпечення проведення всіх технологічних процесів в період недостатнього природного освітлення застосовуються додаткові джерела світла. Контроль за забезпеченням норм по освітленості робочих місць покладається на фахівців служби охорони праці.

Підвищення або зниження температури повітря робочої зони
У зв’язку зі зміною пори року змінюється температурне середовище, що зумовлює застосування систем як для підняття так і для пониження температури робочої зони для створення комфортних умов праці. Так для підтримання комфортних умов в кабінах технологічного транспорту та в пунктах керування дробарними фабриками застосовується кондиціонери, системи вентиляції з подачою підігрітого або охолодженого повітря.

При виконанні робіт зовні приміщень працівників забезпечують відповідним сезонним спеціальним одягом та ЗІЗ, періодичний обігрів працівників при низьких температурах в пунктах обігріву та забезпеченням питною водою при високих температурах. Особи відповідальні за охорону праці здійснюють контроль з метою недопущення переохолодження або теплового удару працівників.

За Законом «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також створити на підприємстві службу охорони праці. За цим законом працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі, ін. пільги та компенсації.

Дмитро Попов
головний державний інспектор відділу гірничого нагляду
Управління Держпраці у Житомирській області



АДРЕСА
10008
м. Житомир
вул. Шевченка, 18-А

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Facebook

КОНТАКТИ
Email: 06zt@dsp.gov.ua
Телефон: (0412) 34-68-70 - приймальня (у робочі дні)
Факс: (0412) 34-68-70 - приймальня (у робочі дні)
Телефон: (0412) 55-50-06 - черговий (у вихідні та святкові дні)