Роз'яснення Управління Держпраці: Причини, ліквідація, технічне розслідування випадків відмови вибуху свердловинних зарядів під час ведення відкритих гірничих робіт

дата публікації 20.08.2018

Відмови свердловинних зарядів поділяються на:
- одиночні - відмова одиночного заряду вибухової речовини (ВР) у блоці чи декількох несуміжних зарядів ВР у різних частинах блока;
- групові - відмова двох або більше суміжних зарядів ВР у межах блока, що підривався;
- масові - відмова вибуху всіх зарядів ВР одного або декількох блоків, що підривалися одночасно.

Відмови зарядів ВР у кар'єрах можуть бути викликані причинами технічного, технологічного та організаційного характеру.

Технічні причини відмов свердловинних зарядів:
- застосування неякісних ВР або засобів ініціювання (ЗІ);
- несправність приладів, що застосовуються під час виконання підривних робіт;
- шкідливий вплив середовища (обводненість, наявність флегматизуючих факторів, що впливають на вибухові матеріали (ВМ), тощо).

Технологічні причини відмов свердловинних зарядів:
- невірний вибір або недотримання параметрів підривних робіт;
- невірний вибір параметрів ініціювання ВР;
- невірний вибір схеми підривної мережі або послідовності підривання окремих ділянок або блоків;
- недотримання технології заряджання свердловин.

Організаційні причини відмов свердловинних зарядів:
- неякісне виконання робіт із заряджання та виконання забивки свердловин і монтажу підривної мережі;
- низька або недостатня кваліфікація персоналу, відсутність контролю за виконанням робіт із заряджання та виконання забивки свердловин і монтажу підривної мережі;
- недотримання технічних умов (ТУ) щодо застосування ВМ;
- непроведення аналізу причин відмов свердловинних зарядів, що сталися раніше.

У всіх випадках, коли заряди не можна зініціювати з причин технічного характеру (непереборні порушення підривної мережі тощо), їх необхідно розглядати як заряди, що не здетонували (як відмова). Кожна відмова повинна бути зафіксована у журналі реєстрації відмов при підривних роботах . У разі виявлення відмови (або в разі підозри щодо неї) на земній поверхні підривник (майстер-підривник) повинен виставити відповідний знак біля заряду, що відмовив, а в підземних умовах - виставити заборонений знак біля входу у вибій виробки і в обох випадках повідомити про це керівника підприємства. Роботи, пов’язані з ліквідацією відмов, у тому числі на земній поверхні, необхідно проводити під безпосереднім керівництвом посадової особи відповідно до вимог інструкції з ліквідації відмов, що затверджена керівником суб’єкта господарювання та погоджена з територіальним органом Держпраці України.

Ліквідацію зарядів, що відмовили, необхідно здійснювати способами та засобами з урахуванням типу ВР і ЗІ згідно з ТУ та керівництвами заводів-виробників ВМ. Рішення про спосіб ліквідації зарядів, що відмовили, приймає керівник підривними роботами. Ліквідацію зарядів, що відмовили під час масового вибуху (МВ), необхідно проводити за проектом, затвердженим керівником суб’єкта господарювання.

Ліквідацію свердловинних зарядів, що відмовили, дозволяється проводити:
- підриванням заряду, що відмовив, у разі, якщо відмова відбулася в результаті порушення цілісності зовнішньої підривної мережі (коли лінія найменшого опору (ЛНО) заряду, що відмовив, не зменшилася). Якщо під час перевірки ЛНО виявиться можливість небезпечного розкидання кусків породи або впливу ударно-повітряної хвилі (УПХ) під час вибуху, то підривання заряду, що відмовив, забороняється;
- розбиранням породи в місці розташування свердловини із зарядом, що відмовив, з вилученням його вручну;
- із застосуванням екскаватора, якщо виключити безпосередній вплив ковша на ВМ, для розбирання породи навколо заряду ВР, що відмовив, на основі аміачної селітри (АС), що не містить у своєму складі нітроефірів, порохів або гексогену, які ініціюються детонувальним шнуром (ДШ). У разі неможливості механічного розбирання породи навколо заряду ВР, що відмовив, дозволяється розкривати свердловину шляхом буріння та підривання шпурових зарядів, розташованих не ближче ніж 1 м від стінки свердловини. У цьому разі кількість й напрямок шпурів, їх глибина та маса окремих зарядів визначаються проектом (паспортом) ведення підривних робіт або безпосередньо керівником підривних робіт суб’єкта господарювання;
- підриванням заряду у свердловині, що пробурена паралельно на відстані не менше ніж 3 м від свердловини із зарядом, що відмовив;
- вимиванням із свердловини заряду ВР групи сумісності D (крім димного пороху) під час ініціювання ДШ.

За неможливості ліквідувати відмову перерахованими способами їх ліквідацію слід здійснювати за проектом, затвердженим керівником суб’єкта господарювання, що веде підривні роботи.

Ліквідацію відмов з конверсійною вибуховою речовиною (КВР) необхідно проводити за інструкціями з їх застосування, розробленими виробниками КВР.

Ліквідацію зарядів, що відмовили в рукавах, необхідно проводити підриванням заряду в допоміжному рукаві у свердловині, що пройдена на відстані не менше ніж одна третина довжини рукава із зарядом, що відмовив, а також вищезазначеними способами. Заряд ВМ, що відмовив у шпурі, необхідно проводити вимиванням водою. Ліквідацію зарядів, що відмовили на відкритих гірничих роботах, необхідно проводити в світлі години доби.

У разі виникнення ситуацій пов’язаних з проведенням ліквідації відмов зарядів проводиться технічне розслідування з метою встановлення причин відмови свердловинних зарядів, виявлення допущених порушень під час підготовки МВ, розроблення заходів щодо попередження подібних випадків надалі. Технічному розслідуванню підлягають випадки відмов свердловинних зарядів ВР, що сталися під час виконання МВ суб’єктами господарювання. Технічне розслідування випадків одиночних відмов свердловинних зарядів проводиться комісією під головуванням головного інженера суб’єкта господарювання, який проводив підривні роботи. До її складу входять: особа, відповідальна за технічний нагляд суб’єкта господарювання, що веде підривні роботи, яка брала участь у ліквідації відмови; особа, відповідальна за технічний нагляд екскаваторної дільниці, на якій виявлено відмову; маркшейдер суб’єкта господарювання, який проводив зйомку місця відмови.

Для технічного розслідування випадків групових і масових відмов свердловинних зарядів наказом суб’єкта господарювання, який виконував підривні роботи, призначається комісія, до складу якої за згодою включається представник Держпраці України або його територіальних органів. Комісії надається право отримувати пояснення від посадових осіб і/або працівників суб’єкта господарювання про обставини і причини відмови. Про результати технічного розслідування комісія складає:
- акт про результати технічного розслідування відмови вибуху свердловинних зарядів ВР за формою № 1, що наведена в додатку 1 Інструкції щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, - у триденний строк для одиночних відмов свердловинних зарядів ВР;
- акт про причини виникнення групової (масової) відмови вибуху свердловинних зарядів ВР за формою № 2, що наведена в додатку 2 Інструкції щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, - у п'ятиденний строк для групових і масових відмов свердловинних зарядів ВР.

Неліквідовані відмови свердловинних зарядів ВР, у тому числі незнайдені заряди в перебурах свердловин, повинні бути зареєстровані в журналі реєстрації відмов під час підривних робіт.

Дмитро Попов
головний державний інспектор відділу гірничого нагляду
Управління Держпраці у Житомирській області



АДРЕСА
10008
м. Житомир
вул. Шевченка, 18-А

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Facebook
Youtube

КОНТАКТИ
Email: 06zt@dsp.gov.ua
Телефон: (0412) 34-68-70 - приймальня (у робочі дні)
Факс: (0412) 34-68-70 - приймальня (у робочі дні)
Телефон: (0412) 55-50-06 - черговий (у вихідні та святкові дні)
Телефон для довідок щодо отримання вхідного реєстраційного номера: (0412) 34-68-70 - канцелярія (у робочі дні)