Про різницю між дистанційною та надомною роботою говорили на майданчику офіційного медіацентру Житомирської ОВА

Фахівець Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці під час брифінгу на майданчику офіційного медіацентру Житомирської ОВА розповів про різницю між дистанційною та надомною роботою.

В умовах воєнного стану, дистанційна та надомна робота – це актуальна тема, оскільки роботодавці зацікавлені в продовженні ведення свого бізнесу і все частіше почали переводити своїх працівників на віддалені форми роботи, це може бути як дистанційна, так і надомна робота. Розберемось, що ж таке дистанційна та надомна роботи, і яка різниця між ними.

Відповідно до статті 60-1 КЗпП України, надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.

Дистанційна робота, відповідно до статті 60-2 КЗпП України – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Під час надомної роботи особа має працювати за вказаною у трудовому договорі адресою й може змінити її лише з дозволу роботодавця. Дистанційний працівник може змінити робоче місце без інформування роботодавця.

Щодо режиму роботи, то надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді, як на дистанційного працівника правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Він розподіляє робочий час на власний розсуд.

Законодавством не передбачений перелік робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства.

Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі – працівники можуть працювати виключно на території підприємства.

Однак, якщо це адміністративна робота, яку цілком припустимо виконати поза приміщень роботодавця, ви можете перевести працівника на дистанційну форму роботи.

Окрім цього, за можливості й наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:

• вагітних жінок;
• працівників, які мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);
• працівників, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• батьків або опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації, але тільки тимчасово – на два місяці.

Як оформити дистанційного працівника?

Новоприйняті працівники можуть працювати дистанційно лише після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

Якщо роботодавець запроваджує тимчасовий дистанційний режим роботи для працівників, що вже працюють, наприклад на час епідемії/пандемії, закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).

Також цей виняток поширюється на час:

• самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством;
• загрози збройної агресії;
• надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

Роботодавець повинен ознайомити працівника з наказом упродовж двох днів із дня ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи.

Важливо, що перевести працівника на дистанційну роботу можна лише за його згодою.